- робити
- роблю́, ро́биш; мн. ро́блять; недок.1) перех. Займатися якою-небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості. Уживається в знач.: виконувати роботу, дію у вказаному обсязі. || рідко. Обробляти (землю). Робити внесок.••
Ні́чого (нема́ що) роби́ти — неможливо вчинити так, як хочеш, треба примиритися з тим, що є.
Роби́ти візи́т (візи́ти) кому — відвідувати кого-небудь.
Роби́ти сце́ну кому — сваритися з ким-небудь, виражаючи своє незадоволення.
2) перех. Виготовляти, виробляти що-небудь. || Створювати мистецькі вироби, твори.3) перех. і без додатка. Діяти, поводитися яким-небудь способом, чином. || Уживати якихось заходів. || для кого. Подавати допомогу кому-небудь.••Роби́ти під се́бе — мочитися, випорожнятися в постелі (про дітей, хворих).
Роби́ти ста́вку на що — розраховувати, покладати великі надії на що-небудь.
4) перех., ким, чим. Перетворювати кого-, що-небудь у когось, щось. || Надавати кому-, чому-небудь певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду. || Примушувати кого-небудь бути кимсь. || Характеризувати кого-небудь певним чином.5) перех. і без додатка. Приводити до чого-небудь, спричиняти, викликати щось. || перех. Заподіювати, чинити кому-небудь зло, завдавати болю і т. ін. || перех. Створювати що-небудь.6) неперех. Займатися якою-небудь, перев. фізичною, працею; працювати. || ким, чим, на кому – чому. Використовувати кого-, що-небудь як силу, засіб, знаряддя праці.7) неперех. Обслуговувати кого-небудь своєю працею. || Працювати де-небудь, перебувати на службі, роботі. || Перебувати на якійсь посаді.8) неперех., розм. Перебувати в дії, діяти, виконуючи своє призначення; функціонувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.