робити

робити
роблю́, ро́биш; мн. ро́блять; недок.
1) перех. Займатися якою-небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості. Уживається в знач.: виконувати роботу, дію у вказаному обсязі. || рідко. Обробляти (землю). Робити внесок.
••

Ні́чого (нема́ що) роби́ти — неможливо вчинити так, як хочеш, треба примиритися з тим, що є.

Роби́ти візи́т (візи́ти) кому — відвідувати кого-небудь.

Роби́ти сце́ну кому — сваритися з ким-небудь, виражаючи своє незадоволення.

2) перех. Виготовляти, виробляти що-небудь. || Створювати мистецькі вироби, твори.
3) перех. і без додатка. Діяти, поводитися яким-небудь способом, чином. || Уживати якихось заходів. || для кого. Подавати допомогу кому-небудь.
••

Роби́ти під се́бе — мочитися, випорожнятися в постелі (про дітей, хворих).

Роби́ти ста́вку на що — розраховувати, покладати великі надії на що-небудь.

4) перех., ким, чим. Перетворювати кого-, що-небудь у когось, щось. || Надавати кому-, чому-небудь певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду. || Примушувати кого-небудь бути кимсь. || Характеризувати кого-небудь певним чином.
5) перех. і без додатка. Приводити до чого-небудь, спричиняти, викликати щось. || перех. Заподіювати, чинити кому-небудь зло, завдавати болю і т. ін. || перех. Створювати що-небудь.
6) неперех. Займатися якою-небудь, перев. фізичною, працею; працювати. || ким, чим, на комучому. Використовувати кого-, що-небудь як силу, засіб, знаряддя праці.
7) неперех. Обслуговувати кого-небудь своєю працею. || Працювати де-небудь, перебувати на службі, роботі. || Перебувати на якійсь посаді.
8) неперех., розм. Перебувати в дії, діяти, виконуючи своє призначення; функціонувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Полезное


Смотреть что такое "робити" в других словарях:

  • Робити до поту, выробити кабалу. — (арханг.). См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • робити — [роби/тие] роубл у/, ро/биеш, ро/бл ат ; нак. роби/, роуб і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • робити — I (займатися якоюсь справою, діяльністю), чинити, у[в]чиняти, у[в]чинити, творити; поробляти (перев. у запитаннях) II ▶ див. виробляти I, 1), діяти 1), діяти 2), надавати I, 2), пере …   Словник синонімів української мови

  • робити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • робити обід — Вр. Справляти поминки …   Словник лемківскої говірки

  • робити — (роб) працювати (працюй, роби) …   Лемківський Словничок

  • робити під себе — віддавати мочу під себе …   Словник лемківскої говірки

  • корчму робити — Пт. Влаштовувати танці …   Словник лемківскої говірки

  • мочити — (робити мокрим), намочувати, намочити, замочувати, замочити; змочувати, змочити, у[в]мочати, у[в]мочувати, у[в]мочити (робити мокрим, торкаючись рідини); обмочувати, обмочити (занурюючи в рідину); промочувати, промочити (просочуючи якоюсь… …   Словник синонімів української мови

  • гострити — (робити гострим), нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити, загострювати, загостряти, загострити, відгострювати, відгострити; точити, заточувати, заточити, наточувати, наточити, виточувати, виточити, відточувати, відточити, обточувати,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»